четверг, 22 января 2009 г.

«Людина в футлярі»

Всією своєю творчістю А. П. Чехов хотів пробудити в людях бажання «берегти в собі людину». Автор вів читача через зрозуміле і близьке для нього до узагальнюючого висновку про всю систему життя, пробуджуючи суспільну громадянську свідомістьБєлікову, героєві оповідання «Людина в футлярі», притаманне прагнення до мертвої форми - все укласти у футляр. У цьому образі А. П. Чехов показав символічний тип чиновника, який всього боїться та всіх тримає у страсі. Класичною формою боягузства стали його слова «Як би чогось не вийшло!»
На перший погляд, учитель Бєліков безглуздий у своєму бажанні вмістити самого себе та оточуючих у футляр. Він офіційно пильнує інструкції, душить свободу, ініціативу, доносить на всіх, ворожо ставиться до всього нового. Бєлікова, що навчає давньогрецької мови, дійсність дратувала, лякала, тримала в стані постійного збентеження, він завжди хвалив минуле, а дійсність викликала у нього відразу. Не тільки вчителі та гімназисти страхалися цієї людини, його боялися мешканці всього міста: залякані ним люди голосно не розмовляли, не ходили на запрошення, не читали книжок, боялися улаштовувати спектаклі, посилати листи:, допомагати бідним тощо.
І в цьому була небезпека Бєлікових для суспільства.
У бєліковщині уособлювались відсталість, бажання зупинити життя, оплутати все павутинням міщанства. Белікрвщина була породженням самодержавно-поліцейського режиму. Так про неї каже й Іван Іванович, бо, як він вважає, бєліковщиною пройняте все життя інтелігенції.
Образ Бєлікова — глибоко типовий. У ньому з величезною силою викрито риси прислужників царизму, висміяно вплив урядової реакції на життя та особистість людини.
Я вважаю, що Бєліков - це духовне здичавіння, моральне падіння, обивательщина.

Комментариев нет:

Отправить комментарий