«Скрипка Ротшильда» …

Комусь гроші дають свободу, а хто ж не любить бути вільним? Комусь гроші дають владу. Але частіше саме гроші забирають у полон людське життя.
Та не краще, коли їх немає. Тоді вони перетворюють людину на ненажеру, знищують, викоріняють усе добре і святе, те, що заклав у неї сам Бог. Саме такої долі зазнав і Яків Іванов – головний герой твору А.П.Чехова «Скрипка Ротшильда». Він – працьовитий чоловік, йому поталанило у шлюбі, але сам цього не усвідомлював майже все життя, доки не втратив ту єдину людину, яка, здається, жила заради нього. Покірно виконувала всі накази, прохання і жодного разу не почула від нього лагідного слова. Лише заборони та розмови про збитки…
І лише коли вже було запізно, Бронза усвідомив усю свою нікчемність. Та недарма ж його і Бронзою прозвали! Адже у цьому залізному чоловікові немає серця!
Та ні! Воно у нього є! але десь там, далеко, за багатьма пластами байдужості і злості, незадоволення життям. А хто ж заховав так далеко те серце, що все-таки б’ється, живе!? Єдина і правильна відповідь – суспільство… Воно руйнує долі людей, вбиває людську гідність! Воно створило свої фальшиві ідеали!
Але все-таки вдалося Якову вибратись із тих пут суспільства. І лише перед смертю його душа заговорила. Та пізно було вже щось змінювати! І всі його каяття та страждання вилились у музику, яка хвилювала, збуджувала серця, щоб вони не кам’яніли у фальші суспільства!